Радикальні зміни, які відбуваються у сучасному вітчизняному освітньому середовищі і віддзеркалюють тенденції розвитку світової освіти, особливо акцентують необхідність переорієнтації шкільного навчального і виховного процесу на забезпечення умов формування учня-громадянина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманна динаміка соціального прогресу, прискорене зростання інформаційного потоку і, відповідно, барвисте різноманіття теорій, напрямків, ідей, поглядів.

Розвиток інтересу учнів до вивчення іноземних мов є, по-перше,  могутнім фактором розвиваючого впливу на дитину в цілому, по-друге, - засобом удосконалення таких комунікативних умінь, як чітке оформлення думки, формулювання запитання, ведення діалогу, по-третє, - потужним джерелом нової соціокультурної інформації, яка потребує з боку дитини постійного аналізу, порівняння, оцінювання тощо. Поєднання цих трьох чинників зумовлює суттєві можливості іноземної мови у формуванні мислення дитини. Уміння реалізувати такий виховний потенціал іноземної мови при навчанні дітей молодшого та середнього шкільного віку залежить значною мірою від урахування вчителем індивідуальних психологічних і вікових особливостей дітей, володіння педагогічними закономірностями і дидактичними прийомами формування мислення.

Сучасна система освіти спрямована на формування високоосвіченої, інтелектуально розвиненої особистості з цілісним уявленням картини світу, з розумінням глибини зв'язків явищ і процесів, які мають цю картину. Предметна роз'єднаність стає однією з причин фрагментарності світогляду випускника школи. Таким чином, самостійність предметів, їх слабкий зв'язок один з одним породжують серйозні труднощі у формуванні в учнів цілісної картини світу. Введення інтеграції предметів у систему освіти дозволить вирішити завдання, поставлені в даний час перед школою і суспільством в цілому. Стосовно до системи навчання "інтеграція" як поняття може приймати два значення: по-перше, це створення у школярів цілісного уявлення про навколишній світ, по-друге, це знаходження спільного в предметних знаннях.

Багаторічні спостереження показують, що учні, а пізніше випускники середньої школи, отримавши підготовку з тих чи інших предметів, не можуть застосовувати знання, уміння і навички при вивченні інших предметів на практиці. Їм не вистачає самостійності мислення, вміння переносити отримані знання в подібні чи інші ситуації. Все це відбувається через взаємну неузгодженості занять з різних навчальних предметів в початковій школі.

Інтеграція в сучасній школі йде по декількох напрямках і на різних рівнях. Відзначимо ці рівні:

- Внутрішньопредметні;

- Міжпредметний

Концепція інтеграції в освіті виникла ще на початку ХХ століття у зв'язку зі збільшенням обсягу наукових знань. Перші практичні спроби створення освіти на проблемно-комплексній, інтегрованій основі були зроблені Д. Д'юї, С.Т. Швацьким, М.М. Рубінштейном та ін. Необхідність впровадження інтегрованих курсів у систему полілінгвальної освіти обґрунтовується у працях І.Л. Бім, С.У. Гончаренка, І.М. Козловської, Н.Є. Миропольської, А. Даффа, А. Малея, М. Фінок'яро, Ю.С.  Стиркіної та ін. Проте за наявності великої кількості методичних досліджень відсутніми є спеціальні дослідження, присвячені методиці інтегрованого навчання англійської мови у старшокласників.

Інтеграція предметів у сучасній школі – один із напрямків активних пошуків нових педагогічних рішень, що сприяють поліпшенню якості навчання, розвитку творчого потенціалу педагогічних колективів і окремих учителів з метою більш ефективного впливу на учнів.

Беручи до уваги той факт, що тема інтеграції навчальних предметів дуже мало розроблена, а також, що інтеграція є найвищим ступенем втілення міжпредметних зв'язків, які мають великий потенціал для досліджень педагогів, психологів, методистів. Вченими встановлено, що показником розумового розвитку учня є перенесення знань з одного предмета в інший, який характеризує продуктивність пізнавальної діяльності. Перенесення полягає в між предметному узагальненні відомого і синтезуванням нового, узагальненого знання. Міжпредметні зв'язки у навчанні вносять елементи творчості в розумову діяльність учня, а також елементи репродукції та пошуку, які проявляються в пізнавальній діяльності.

Зазначимо, що поняття „інтеграція” та „міжпредметні зв’язки” не є синонімічними, хоча обидва й обумовлені завданнями формування системи наукових знань, переконань, які відображають єдність реального світу. Спільним для цих понять є й те, що інтеграція та міжпредметні зв’язки сприяють розвиткові цілісної особистості, активізують розумову діяльність того, хто навчається.

Далі слід відзначити, що на основі міжпредметних зв'язків будуються інтегровані уроки, які в свою чергу й активізують інтерес учнів до предмета. Тенденція уваги до проблеми інтеграції, започаткована К.Ушинським та В.Сухомлинським, значно розширилася і поглибилася в дослідженнях українських вчених – Л.Варзацької, М.Вашуленка, О.Савченко, Н.Світловської, І.Беха, І.Волкової, М.Іванчук та ін. Увага провідних педагогів, дидактів і методистів до проблеми інтеграції пояснюється тим, що це об’єднання спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, досягти цілісності знань учнів.

Варто зазначити, що іноземна мова – один з найуніверсальніших предметів, здатних збагачувати зміст навчання. Об'єднання іноземної мови з іншими предметами має на меті вирішувати проблеми, з якими не можна впоратися не лише в межах однієї дисципліни, а й цілого циклу, оскільки необхідно застосовувати знання різних наук. Одним із способів організації викладання за проблемною ознакою є інтегровані курси іноземної мови із суспільствознавчими, художньо-естетичними, історичними та іншими предметами для загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл. Створення таких комплексних дисциплін певною мірою вирішує завдання розробки та впровадження методів прискореної освіти, що є важливим у сучасних умовах, коли людство відшукує шляхи скорочення термінів навчального процесу.

Основні види роботи в межах інтегрованого навчання англійської мови: прослуховування аудіокасет, перегляд відеофільмів та, як вимагає сучасний комунікативний підхід до викладання іноземної мови, проведення науково-методичних прес-конференцій, бесід за круглим столом, інтерв'ю, виконання завдань на аргументоване монологічне мовлення, складання діалогів з обговоренням та відстоюванням протилежних точок зору, дискусії з проблемних питань, за принципом "за – проти", рольові ігри за темами шкільної програми. До них додаються завдання з перекладу (наприклад, виконайте роль перекладача; з’ясуйте та проаналізуйте труднощі відтворення певних мовних і мовленнєвих явищ тексту оригіналу у тексті перекладу; виберіть еквівалент та обґрунтуйте його доцільність і т.д.). Подібні завдання професійно та комунікативно спрямовані і мають цільову установку: реакція на чужий погляд, розпитування, переконання співрозмовника, вираження згоди / незгоди, схвалення / несхвалення, що є особливо важливим для старшокласників, які саме з’ясовують свою майбутню професію. Вони можуть мати як усний, так і письмовий характер.

На інтегрованих заняттях з іноземної мови вирішуються наступні завдання: подальший розвиток творчих умінь та навичок усного і письмового мовлення, здатності поглиблено читати, точно і всебічно розуміючи оригінальний англійський текст будь-якої складності; поповнення словникового запасу старшокласників та інтенсивна активізація лексичних одиниць, накопичених на попередніх етапах навчання; тренування та корекція навичок вимови; розвиток дискусійних і комунікативних умінь, навичок реферування та перекладу з української мови на англійську та навпаки.

Інтегроване навчання з англійської мови має різні форми реалізації. Під комплексні проекти підлягають комбіновані та узагальнюючі уроки, спрямовані на активізацію та перевірку вмінь у різних видах мовленнєвої діяльності. Інтегрованого характеру можуть набувати окремі заняття з англійської мови з предметами перекладацького циклу, лінгвокраїнознавством, порівняльною граматикою, лексикологією, стилістикою та практичним курсом другої іноземної мови.

Мета інтегрованих уроків - формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання.

Наприклад, проведення уроку іноземної мови на початковому ступені на основі поєднання навчального матеріалу з іноземної мови та, наприклад, природознавства, об'єднаного навколо однієї теми – це один з напрямів методичного оновлення уроків іноземної мови у початкових класах, що суголосне з сучасним компетентнісним підходом до навчання.

Як засвідчив проведений порівняльний аналіз програм з природознавства та іноземної мови в початкових класах, існування інтеграції цих дисциплін можливо на змістовому, процесуальному, мотиваційному і психологічному рівнях.

Ключовими положеннями інтегрованих уроків є те, що, по-перше, молодші школярі усе пізнають через діяльність, через гру, через творчість, а, по-друге, що діти мають потребу в самовираженні, у втіленні власного ставлення до навколишнього світу.

Уроки інтегрованого змісту та використання міжпредметних зв'язків, на погляд педагогів, це – різні дидактичні поняття. Міжпредметні зв'язки передбачають епізодичне включення в урок запитань і завдань за матеріалом інших предметів, що мають додаткове значення для вивчення його типи. Це – окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибокому сприйняттю й осмисленню будь-якого конкретного поняття.

Якщо ж вчитель проводить урок іноземної мови на якому інтегровано зміст з різних предметів, і учні включаються у різні види діяльності – такий урок вважаємо інтегрованим. Особливість його в тому, що поєднуються блоки знань з різних предметів підпорядковані одній темі.

Враховуючи особливості календарно-тематичного планування предметів іноземної мови та природознавства у 3х та 4х класах, пропонуємо інтегрувати наступні теми з вищезгаданих предметів:

§  «Дикі тварини» та «Різноманітність тварин в природі»;

§  «Догляд за тваринами» та «Збережемо природу Землі разом»;

§  «Місця відпочинку» та «Гори. Карпатські гори».

Практична спрямованість уроків іноземної мови дає можливість актуалізувати знання отримані на уроках природознавства. Проводити уроки англійської мови на міжпредметній основі з використанням матеріалів природознавчого змісту доцільно під час вивчення наступних тем:

«Свійські тварини», «Захоплення тваринами», «Дикі тварини», «Зоопарк», «У світі тварин», «В зоопарку», «Вітер і сонце», «Улюблена пора року», «Поїздки за кордон», «Місця відпочинку».

Метою уроків іноземної мови, побудованих на інтеграції змісту навчального матеріалу повинні бути різнобічне вивчення певного об'єкта, явища, осмислене сприйняття навколишнього світу, приведення знань у систему, спонукання фантазії та інтересу, розвиток позитивно-емоційного настрою. Залучення цікавого матеріалу з природознавства на уроках іноземної мови дає можливість з різних сторін пізнати явище, поняття, домогтися здатності користування мовним матеріалом. І це не випадково, адже молодший школяр сприймає навколишній світ цілісно.